|
Про спостереження над природою
На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
* * *
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
* * *
Мороз не велик, та стоять не велить.
* * *
Буває март за всіх варт.
* * *
Як прийде марець, то замерзне старець.
* * *
Вночі тріщить, а вдень плющить.
* * *
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
* * *
Блискавка блисне - й камінь трісне.
* * *
До першого грому земля не розмерзається.
* * *
Грім гримить - хліб буде родить.
* * *
Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
* * *
Кинь ячмінь в болото - вбере тебе в золото.
* * *
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде хліба урожай.
* * *
Сухий марець, мокрий май - буде жито, як той гай.
* * *
Березень сухий, а мокрий май - буде каша й коровай.
* * *
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
* * *
Як прийшов май - у землю дбай, прийшов іюнь - хоч сій, хоч плюнь!
* * *
Майська роса коням краще вівса.
* * *
Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
* * *
Ярь - наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.
* * *
Овес каже: сій мене в грязь - буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото - буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.
* * *
Сій овес в кожусі, жито в брилі.
* * *
Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
* * *
Посій в пору, будеш мати зерна гору.
* * *
Хто рано посіє, рано й пожне.
* * *
Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.
* * *
Сій хліб у годину - будеш їсти кожну днину.
* * *
Посієш вчасно, то і вродить рясно.
* * *
Не вважай на урожай, а гречку сій.
* * *
Весна днем красна, а на хліб тісна.
* * *
Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
* * *
Де багато пташок, там нема комашок.
* * *
Як багацько птиць - не буде гусениць.
* * *
Як сіно косять, то дощів не просять, - самі йдуть.
* * *
діждемо літа та нажнемо жита - по ставимо в копки та вдаримо гопки.
* * *
Раді люди літу, а бджоли цвіту.
* * *
Раз літо родить.
* * *
Двічі літа не буває.
* * *
Влітку один тиждень рік годує.
* * *
Літо на зиму робить.
* * *
Літо збирає, а зима з'їдає.
* * *
Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
* * *
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
* * *
Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
* * *
Як зелене жати, то нічого не мати.
* * *
Садок літом - як кожух зимою.
* * *
Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
* * *
Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
* * *
Зима спита, де літом був.
* * *
Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
* * *
Сім год мак не родив і голоду не було.
* * *
Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
* * *
Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
* * *
Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
* * *
Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
* * *
І за доброї години ожидай лихої днини.
* * *
У петрівку день - рік.
* * *
Восени ложка води, а цебер грязі.
* * *
Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.
* * *
Прийшов спас - держи рукавиці про запас.
* * *
Прийде врем'ячко - достигає яблучко й само відпаде.
* * *
Восени і курчата курми будуть.
* * *
Восени і горобець багатий.
* * *
Осіння муха боляче кусає.
* * *
Пищить снігур - скоро зима буде.
* * *
Синиця пищить - зиму віщить.
* * *
Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
* * *
Сумний грудень і в свято, і в будень.
* * *
Зимою сонце світить, та не гріє.
* * *
Зимове сонце - як вдовине серце.
* * *
Зимне тепло - як мачушине добро.
* * *
Зимою сонце крізь плач сміється.
* * *
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
* * *
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
* * *
Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
* * *
Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
* * *
Зимою деньок, як комарів носок.
* * *
Зимова днина така: сюди тень, туди тень, - та й минув день.
* * *
Якби не зима, то б літо було довше.
* * *
Зимою бійся вовка, а літом мухи.
* * *
Зима без снігу - літо без хліба.
* * *
Багато снігу - багато хліба.
* * *
Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
* * *
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
* * *
|
