|
Про хазяїна та господарську діяльність
Хату руки держать.
* * *
Нова хатка - нова гадка.
* * *
Без хазяїна й двір плаче.
* * *
Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата.
* * *
Всякий двір хазяйським оком держиться.
* * *
Хазяйське око товар живить.
* * *
Свій глаз - алмаз, чужі руки - круки.
* * *
В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
* * *
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
* * *
Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
* * *
Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
* * *
Роби на дворі - буде й в коморі.
* * *
Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
* * *
Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
* * *
Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
* * *
На чорній землі білий хліб родить.
* * *
На добрій землі що не посієш, те й вродить.
* * *
Жита ростуть, як з води йдуть.
* * *
Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
* * *
Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
* * *
Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
* * *
Не земля родить, а руки.
* * *
Хто землі дає, тому й земля дає.
* * *
Дай землі, то й вона тобі дасть.
* * *
Давай нивці, то й нивка дасть.
* * *
Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
* * *
Де господар не ходить, там нивка не родить.
* * *
Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
* * *
Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
* * *
Як мілко орати, краще випрягати.
* * *
Де оре сошка, там хліба трошки.
* * *
Глибше орати - більше хліба жувати.
* * *
Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
* * *
Сій не пусто, то збереш густо.
* * *
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте!
* * *
Хто хоче збирати - мусить добре засівати.
* * *
Що посіяв, те і вродить.
* * *
Яке посієш, таке і пожнеш.
* * *
Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
* * *
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
* * *
Хліб усьому голова.
* * *
Як хліб буде, то й все буде.
* * *
Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
* * *
Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
* * *
На вітер надіяться - без мелива бути.
* * *
Зерно до зерна - та й мірка повна.
* * *
Де борошно, там і порошно.
* * *
З гречки та проса - і каша й паша.
* * *
З поганої трави - погане й сіно.
* * *
Яка трава, таке й сіно.
* * *
Яка пшениця, така й паляниця.
* * *
Яка яблунька, такі й яблука.
* * *
Яка грушка, така й юшка.
* * *
Яка прядка, така й нитка.
* * *
Яка пряжа, таке й полотно ляже.
* * *
Кожному овочеві свій час.
* * *
Аби цвіт, а ягідки будуть.
* * *
Не з кожного цвіточка ягідочка!
* * *
Терен груш не родить.
* * *
Буряк - не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
* * *
Пусти осот в огород - огірків не буде.
* * *
Не вродив мак - пробудемо й так.
* * *
Сади дерево ззамолоду - на старість як нахідка.
* * *
Корова в дворі - харч на столі.
* * *
Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
* * *
Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
* * *
Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
* * *
Любиш поганяти, люби й коня годувати.
* * *
Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
* * *
Даси коневі полови - будеш робить поволі.
* * *
Гладь коня вівсом, а не батогом!
* * *
На батозі далеко не поїдеш.
* * *
Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком!
* * *
Хто коня годує, той дома ночує.
* * *
В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
* * *
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
* * *
Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
* * *
На те коня кують, щоб не спотикався.
* * *
Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
* * *
У доброго коня верстви не довгі.
* * *
Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
* * *
Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
* * *
Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
* * *
Пропав батіг - пропадай і пужално!
* * *
Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
* * *
Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає - то чоловікові ума не стає.
* * *
Як добрий став - риба буде, а стече став - болото буде.
* * *
Погана сітка - для риби не клітка.
* * *
Час не віл - його не налигаєш!
* * *
Згаяного часу і конем не доженеш.
* * *
На годину спізнився - за рік не доженеш.
* * *
Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
* * *
Згайнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.
* * *
Літом хто гайнує, той зимою голодує.
* * *
Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
* * *
|
